У рамках взятих на себе міжнародних зобов'язань Україна повинна реформувати свій енергетичний сектор відповідно до вимог Третього енергетичного пакета.

У квітні 2017 року парламент ухвалив закон "Про ринок електричної енергії", основні статті якого почали діяти на початку 2019 року.

Основна зміна — у споживача з'являється право вибору постачальника послуг, тож покупець зможе укласти угоду з продавцем дешевшої електроенергії. З огляду на суперництво, у споживача потенційно з'являться різні варіанти вибору тарифу.

Наприклад, якщо людина на дачі користується електрикою тільки у вихідні, то постачальник може запропонувати низький тариф на поставку в суботу й неділю. За погодженням із споживачем постачальник також зможе дистанційно управляти споживанням, наприклад, вимкнути кондиціонер. Так цей ринок працює в ЄС.

З 1 липня повинен почати роботу ринок двосторонніх договорів, і постачальник з великим обсягом споживання зможе домовитися з генерацією про більш вигідну ціну. Однак існує ймовірність, що ціна буде неконтрольовано зростати.

Щоб не зіткнутися з кризою платежів і бути готовими до відкриття ринку, до старту змін необхідно скасувати перехресне субсидування і вирівняти тарифи для промисловості та побутових споживачів, піднявши ціну останнім на 20-30%.

Наскільки зростуть тарифи після повного відкриття ринку електроенергії — ніхто не знає. У певні години, якщо ми справді відкриємо ринок, зростання тарифу може сягати 300-350%. Для малого та середнього бізнесу це за межею виживання.

Виправити ситуацію можна було б завдяки імпорту електроенергії. На сусідніх енергетичних ринках в певні години електрика коштує менше, ніж в Україні. На жаль, такий імпорт на етапі запровадження ринку технічно неможливий.

Чи зможе влада у рік виборів сказати електорату, що в нього зростуть тарифи не тільки на газ, а й на електрику? Сумнівно. Швидше за все, тарифи для побутових споживачів у 2019 році залишаться без змін.

Щоб хоч якось компенсувати негативні наслідки, Верховна Рада повинна ухвалити рішення про обслуговування побутових і невеликих непобутових споживачів за соціальним тарифом і призначити для цього державного постачальника.